Текст гімну
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
Трохи історії
Слова гімну базуються на вірші українського етнографа, фольклориста і поета Павла Чубинського. Священник, відомий композитор свого часу, Михайло Вербицький написав музику до віршів і вперше сам виконав композицію у залі духовної семінарії у місті Перемишлі.
15 січня 1992 року музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України. Однак лише 6 березня 2003 року Верховна Рада України прийняла закон "Про Державний гімн України", запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн музику Михайла Вербицького зі словами лише першого куплету і припеву пісні Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна".
Часто можна почути неточності в виконанні гімну. Офіційно прийнято виконувати уривок з першого рядка "і слава, і воля", але деякі заміщують його більш звучним "ні слава, ні воля". У другому рядку часто можна почути "браття українці" замість "браття молодії". А в третьому часто виконують "вороженьки" замість "воріженьки".
15 січня 1992 року музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України. Однак лише 6 березня 2003 року Верховна Рада України прийняла закон "Про Державний гімн України", запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн музику Михайла Вербицького зі словами лише першого куплету і припеву пісні Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна".
Часто можна почути неточності в виконанні гімну. Офіційно прийнято виконувати уривок з першого рядка "і слава, і воля", але деякі заміщують його більш звучним "ні слава, ні воля". У другому рядку часто можна почути "браття українці" замість "браття молодії". А в третьому часто виконують "вороженьки" замість "воріженьки".
Первісний текст Чубинського
Ще не вмерла в Україні, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля!.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Гей-гей, браття милі,
Нумо братися за діло,
Гей, гей, пора встати,
Пора волю добувати!
Ой, Богдане, Богдане, славний наш гетьмане,
Нащо оддав Україну ворогам поганим?!
Щоб вернути її честь, ляжем головами,
Наречемось України славними синами.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Спогадаймо тяжкий час, лихую годину,
тих, що вміли умирати за нашу Вкраїну,
Спогадаймо славну смерть лицарства-козацтва!
Щоб не стратить марно нам свого юнацтва!